Українська криза ускладнила вибори до латвійського Сейму

Уранці в суботу, 4 жовтня, у Латвії розпочалися парламентські вибори. Узяти участь у голосуванні покликані 1,5 мільйона виборців, повідомляє агенція dpa. Перші результати голосування, як очікується, будуть оприлюднені в ніч на неділю.

Політика Кремля відносно України дуже вплинула на перебіг і теми парламентської передвиборчої кампанії, вважають опитані DW експерти. У тому числі й через те, що офіційна влада Латвії побоюється агресії з боку Кремля, який уже неодноразово заявляв про готовність захищати росіян за межами Росії.

Лідери передвиборчих перегонів

Усього за 100 місць у Сеймі змагаються 13 партій. Лідирують, за результатами різноманітних соцопитувань, дві партії - лівоцентристська "Злагода", яка користується підтримкою російськомовних латвійців, і правоцентристи із "Єдності" - головної партії у нинішній правлячій коаліції у Латвії.

Показово, що "Злагода" у спробі заручитися підтримкою етнічних латишів намагалася якраз не робити акцент у передвиборчій кампанії на темі відносин з Росією і проблемах російськомовного населення у республіці, відзначають спостерігачі. Інша справа "Єдність" - яка, навпаки, сфокусувалася саме на цих темах.

"Провідна правляча партія обрала тему етнічних взаємин і відносин з Росією центральним пунктом своєї передвиборчої кампанії. Вона практично нічого не говорить про проблеми економіки країни та про те, як вирішити соціальні питання", - прокоментував ситуацію Олександр Гапоненко, голова організації "Інститут європейських досліджень" і співголова конгресу негромадян Латвії.

Етнос визначає вибір

Особливість ситуації у цій балтійській республіці полягає у тому, що - з точки зору національного складу - Латвія схожа на Україну: частка росіян у відсотковому співвідношенні в Латвії навіть вища - 26 проти 17 відповідно. Етнічне походження громадян багато в чому визначає їхні політичні вподобання. Так, партії представляють або латишів, або російськомовних жителів, половина з яких - це так звані негромадяни, тобто позбавлені права голосу представники російськомовної меншості, які не мають паспорта країни проживання. Таких у Латвії - кожен сьомий.

При цьому обидві групи - латиші та російськомовні - живуть достатньо ізольовано одні від одних, відзначається у спецдоповіді ОБСЄ, присвяченій виборам у Латвії. Тому недивно, що в питанні ставлення до української кризи думки латвійських партій розійшлися.

У той час як правлячі правоцентристські партії підтримують курс Євросоюзу, проросійські лівоцентристські партії ставляться до політики Кремля з розумінням.

Проблеми лідерів

Лідером перегонів є "Злагода" - за даними агентства соціальних досліджень Latvijas fakti, за неї на кінець вересня були готові проголосувати 17,4 відсотка громадян (за даними іншого опитування - 19,7). Партія уже виграла попередні вибори (тоді під назвою "Центр злагоди", - Ред.), однак не змогла створити правлячу коаліцію. Багатьох латишів відлякує наближеність"Злагоди" до російської партії "Єдина Росія" та її критика західних санкцій проти Москви, а також відмова латвійських лівоцентристів голосувати в Сеймі за акт на підтримку України.

Неоднозначний резонанс викликала фраза мера Риги і голови правління "Злагоди" Ніла Ушакова в інтерв’ю російському телеканалу "Дождь" про те, що "для Латвії найкраще - це президент Путін". За будь-якого іншого лідера Кремля російсько-латвійські відносини були б ще гіршими, пояснив Ушаков. Українська криза поставила "Злагоду" в складну ситуацію. "Це стало проблемою партії, вона з труднощами знаходить правильні формулювання", - вважає голова Latvijas fakti Айгар Фрейманіс.

Рейтинг головної партії у правлячій коаліції в Латвії - "Єдності" - в останні дні перед голосуванням тримався, судячи з даних соцопитувань, у районі 13-15 відсотків. Перший номер у списку "Єдності" очільниця уряду Лаймдота Страуюма зробила ставку на спадкоємність влади.

Цей вибір може стати проблемою партії, оскільки, на думку Айгара Фрейманіса, "відсутність реальної конкуренції дозволяє цій партії учиняти, як їй завгодно і не помічати своїх помилок".

Шанси націоналістів і "Російського союзу"

На тлі української кризи деякі спостерігачі висловили думку, що додаткові голоси можуть набрати політичні об’єднання крайніх поглядів. Однак, за даними останніх опитувань, рейтинг латиських націоналістів із "Національного союзу" не зростає, залишаючись на рівні 8 відсотків. "Немає гучних голосів серед російськомовного населення, які вимагають від Кремля захистити їх", - відзначив Норберт Бекман-Діркес, голова ризького бюро німецького фонду імені Конрада Аденауера.

Незрозумілими залишаються шанси на входження до Сейму "Російського союзу Латвії". За даними соцопитувань, за "Російський союз" готові проголосувати поки лише ненабагато більше одного відсотка виборців. Водночас, за даними соціологів із дослідницького центру SKDS, можливість голосування за "Російський союз" розглядають 7 відсотків виборців, а серед росіян ця частка сягає 22 відсотків. При цьому близько 30 відсотків всіх виборців поки не визначилися зі своїм вибором.

Зміни незначні

Головним сюрпризом виборів до латвійського Сейму може стати результат дедалі популярнішої партії, яку очолила колишня головна держконтролерка країни Інгуна Судраба. Нині її рейтинг, як свідчать опитування, проведені агентством Latvijas fakti, наближається до 10 відсотків. Тим самим, на думку професора Латвійського університету, політолога Юріса Розенвалдса, заповниться раніше порожній центр політичного спектру.

Подібний імовірний результат виборів пояснюється тим, що незважаючи на українську кризу, у сучасній Латвії не спостерігається високої міжетнічної напруги. "Так, у латишів є низка привілеїв як у громадян, яких у негромадян - а їх 300 тисяч - немає. Але реально на побутовому рівні конфліктів практично не існує", - говорить, наприклад, Олександр Гапоненко, у якого теж немає паспорта Латвії.

"Громадяни і негромадяни мирно співіснують одне з одним", - погоджується і представник фонду Конрада Аденауера в Ризі Бекман-Діркес. Один привілей, досі не доступний латвійським громадянам, негромадяни все ж мають - можливість безвізового в’їзду як до ЄС, так до Росії.